Коли йдеться про цькування і порушення прав у школі, передусім мають на увазі дітей. Але вчителі теж можуть потерпати від булінгу (цькування з участю дітей) та мобінгу (цькування дорослих дорослими).
Скарги від учителів дуже різні. Наприклад, несправедливий розподіл годин, переслідування з боку адміністрації, несправедливе оцінювання вчительської праці, обмеження академічної автономії вчителя, звинувачення з боку батьків у некомпетентності та неефективності методів навчання тощо.
За результатами незалежних опитувань серед юридичних та психологічних проблем в школі, що заважають учителям комфортно працювати, булінг та мобінг – в лідерах. Майже 49% педагогів постійно взаємодіють із складними учнями, 21% переживають постійні конфлікти з колегами, а 22% отримують погрози від батьків.
Уявіть, що кожен четвертий педагог в країні стає жертвою булінгу, а кожен третій потерпає від знущань у соцмережах. Що з цим робити?
Ще в грудні 2018 року прийняли закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо протидії булінгу». Саме в ньому вперше визначили саме поняття «булінгу».
Булінг – це діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.
Іншими словами – жертвами булінгу вважаються не лише діти, а й всі учасники освітнього процесу. А отже й вчителі.
У статті 54 Закону України «Про освіту» сказано, що педагогічні працівники мають право на «захист професійної честі, гідності». Ця графа закону захищає вчителя від ситуацій, коли батьки та учні без належної пошани ставляться до їхньої праці.
У статті 53 Закону України «Про освіту» сказано, здобувачі освіти – учні – зобов’язані поважати гідність, права, свободи та законні інтереси всіх учасників освітнього процесу, дотримуватись етичних норм. А що робити вчителю, якщо учні таких норм не дотримуються?
Вчителю варто одразу подати керівникові закладу заяву про випадки булінгу (цькування) та написати заяву в поліцію. Якщо ж йдеться про захист честі та професійної гідності – варто позиватися до суду.
В Україні є кримінальна відповідальність за булінг. За останній рік українські суди розглянули понад 300 справ про булінг. Зі 122 із них ужевинесено рішення і визначено покарання: штрафи, громадські роботи, публічні вибачення, попередження, усні зауваження.
Захистити права можна лише у тому випадку, якщо педагог буде чітко їх знати та окреслить межі дозволеного. Якщо вчителю необхідна правова допомога (юридична консультація, складання заяви, інших документів), можна звернутись до єдиного контакт-центру безоплатної правової допомоги за номером 0 800 213 103.
Чому виникає булінг щодо вчителя?
Найчастіше булінгом починають займатися підлітки. Вони шукають себе, хочуть самоствердитись. Батьки та вчителі для них вже не є авторитетом. Діти хочуть поводитися «як дорослі» і, водночас, періодично «повертаються в дитинство», що робить їх безвідповідальними.
Зазвичай, цькують учителів ті учні, які знущаються з однолітків. У них уже сформоване уявлення про те, що насиллям чи глузуванням над іншими можна зайняти найвищу позицію у класному колективі. Для таких школярів булити вчителя – означає вийти на новий рівень майстерності та самореалізації.
Цькування виникає і тоді, коли класу потрібно об’єднатися й учні обирають для згуртування найпримітивніший спосіб. Так буває, коли діти не знаходять інших, цивілізованих, способів об’єднати клас.
Але булінг учителів відбувається і через утрату авторитету педагога. Цькують, як правило, тих учителів, які дали послаблення, не змогли відразу поставити на місце задираку, які різко реагують на провокації.
Безвідповідальне ставлення самого педагога до своєї роботи відіграє значну роль у формуванні навчальної мотивації дітей. Якщо школярам нудно науроці, вони шукають цікавіше заняття, ніж, наприклад, конспектувати зі слів учителя. Й інколи цією «розвагою» стає саме знущання над педагогом.
Цькування педагогів в остання роки зростає внаслідок постійних розмов у сім’ях та у ЗМІ про те, що в школі нічого не вчать, що вчителі ні за що отримують заробітну плату, що сучасна школа не дає знань, що освіта не так важлива у сучасному суспільстві. Тим самим у дітей закладається неповага і до знань, що дає школа, і до самих вчителів.
Дітей спантеличує той факт, що батьки та вчителі вимагають від них старанно вчитись, проте активно обговорюють непотрібний диплом, який лежить на полиці. Відповідно, коли батьки «змушують дітей» іти до школи, а вчитель, натомість, «перегинає палицю», позбавляючи їх свободи, підлітки починають бунтувати.
Також сьогодні авторитет учителя у суспільстві справді «підірваний». Передусім тому, що і діти, і батьки бачать, що освічені люди, зокрема й педагоги, часто не забезпечені на достатньому рівні, отримують низькі зарплати. У сучасному світі «вартим поваги» чомусь вважається той, хто успішний передусім фінансово.
Декілька кроків до вирішення проблеми
На жаль, явище булінгу педагоги озвучують тоді, коли ситуація вже критична. Однак з проблемою потрібно починати працювати одразу, тоді більша вирогідність її успішного вирішення.
Визнайте, що проблема булінгу існує. Це допоможе вам наблизитись до вирішення складної ситуації. В жодному разі не відкладайте розв’язання конфліктів і не «закривайте очі», намагаючись уникнути проблеми. Щоб ситуація була прозорою, повідомте керівнику про факти булінгу на вашу адресу. Адміністрація школи допоможе мінімізувати конфлікт і не дасть йому вийти на міжособистісний рівень.
Усвідомте причину булінгу. Щоб не домислювати й не вигадувати, напряму запитайте у булерів, що спричинило таке їхнє ставлення. Краще з’ясувати причину негативного ставлення в особистій бесіді з кривдником, поспілкуватися з ним наодинці.
Зробіть свої уроки цікавими. Наприклад, використайте QRкоди, застосуйте прийом сторітелінгу чи вправи для розвитку логічного мислення.
Розробіть з учнями правила поведінки на уроці. Важливо, щоб були визначені не тільки обов’язки учнів, а й учителя; не лише покарання через порушення правил, ай заохочення за дотримання дисципліни.
Залучіть батьків або медіаторів (психолога, соціального педагога) – без образ та претензій. Найчастіше діти-агресори у такий спосіб заявляють про брак уваги, компенсують проблеми в родині або свої переживання. Спробуйте пояснити ситуацію батькам учня, підключити їх до освітнього процесу. Зверніть увагу батьків на поведінку дитини, попросіть поговорити з нею, з’ясувати, що її турбує.
Влаштуйте в класі/школі тиждень антибулінгу. Запропонуйте обговорити книгу, фільм чи взагалі тему дискримінації. Найкраще, якщо подібна практика стане шкільною традицією.
Найчастіше, 4 з 5 випадків булінгу вдається зупинити саме таким чином, без втручань юристів чи скандалів. І не варто забувати, що вчитель не мусить самотужки розв’язувати всі ситуації.
Як же самостійно вберегтись від наслідків булінгу?
У випадках із булінгом важливу роль відіграє професійне вигорання вчителя. Коли нервова система педагога в такому стані, що людина втрачає рівновагу від найменшої дрібниці, і вона не може зупинитися, – то весь свій біль, утому й накопичену агресію вона виливає на учня. Дітям має допомагати шкільний психолог, а вчителям?
Вчитель повинен розуміти, що йому потрібна допомога. Бо, якщо людина не усвідомлює проблеми, якщо вона сама не налаштована її вирішити, дуже важко щось зробити.
Використовуючи наступні поради, педагог зможе допомогти собі сам:
Дистанціюватися від ситуації. Стан, коли ви стаєте об’єктом булінгу, складний і виснажливий. Щоб зберегти здоров’я і нерви, потрібно припинити занадто болісно реагувати на ситуацію. Краще подивитись на те, що відбувається, як на сюжет фільму. Це допоможе не «застрягати» у стресовому стані.
Не панікувати та не «ховатися в собі». Поділіться своїми емоціями та переживаннями з рідними та колегами. Коли людина розповідає про свою проблему, в її мозку задіюються аналітичні центри. Вона починає краще сприймати обставини і їй значно простіше знайти їх вирішення.
Зберігати спокій та позитив.Важливо не погіршити свій стан. Пам’ятайте, що є ще й ті учні, які люблять ваш предмет, а вас цінують та поважають.
Знайти справу, яка буде вас радувати. Щоб знервованість та пригніченість не стали вашим основним станом і не впливали на близьких та рідних, вам потрібно переключати вагу на те, що зробить вас щасливими. Давно мріяли почитати художню книгу або навчитися в’язати? Час втілити бажання у життя.
Звернутись за допомогою до іншого.Якщо «чаша вашого терпіння» переповнена і всі власні ресурси вичерпано, шукайте допомоги фахівця (невролога, психолога, більш досвідченого колеги тощо). І не соромтесь цього, адже ваше психічне здоров’я важливіше!
Кожен педагог повинен залишатись психологом у своїй професії. Ті вчителі, які продовжують займатися просто подачею знань, перебувають у дуже ризикованій для себе ситуації. Адже учні самі показують, що вчителям уже слід змінюватися та крокувати в ногу із часом. Але це не означає, що потрібно припинити бути вчителем та авторитетом.
Використані джерела
Закон України «Про освіту».
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)».
Інша сторона медалі – булінг учителів
”.Освітній омбудсмен: “Ситуації бувають різні: і коли вчителі цькують дітей, і коли навпаки”
. Презентація: булінг проти вчителя
. Як вчителю не стати жертвою булінгу.
13:43 22.01.2026
