БАТЬКАМ МАЙБУТНІХ ПЕРШОКЛАСНИКІВ!!!
Шкільне навчання- можна справедливо назвати марафоном, і щоб успішно його подолати, дитині потрібна не лише інтелектуальна,але й міцна фізична та емоційна основа.
Чи буде здатна дитина витримати щоденні фізичні, емоційні, розумові навантаження? З чого починати оцінку розвитку дитини?
Безперечно, краще звернутися до спеціаліста за комплексною діагностикою, але батьки і самі можуть розпізнати ознаки.
На що в першу чергу опиратися? Як же розпізнати ці важливі ознаки витривалості?
1) Зверніть увагу на загальний фізичний стан дитини: Чи легко вона прокидається вранці? Чи достатньо активна протягом дня, не скаржиться на швидку втому? Як ваша дитини спить - чи міцний її сон, яка його тривалість для відповідного віку (близько 10-11 годин для 6-річних)?
2) Прослідкуйте, скільки постійних зубів має ваша дитина. Повинно змінитися 3-4 зубів. Перші постійні зуби у більшості дітей починають прорізуватися у віці 5-7 років, що часто співпадає з початком навчання в школі. Дозрівання зубощелепної системи тісно йде паралельно з розвитком певних центрів головного мозку, які відповідають за психомоторний розвиток, зокрема за дрібну моторику та координацію рухів. А ці навички є критично важливими для успішного оволодіння письмом, малюванням та іншими видами навчальної діяльності в першому класі. Тому початок зміни зубів може бути одним з непрямих сигналів про достатній рівень розвитку цих мозкових функцій.
3) Показником загальної готовності організму є зміна пропорцій тіла (називається напівзростовий стрибок) і як результат розвиток і зміцнення м'язової системи. Організм дитини стає більш витривалим та пристосованим до нових навантажень, у тому числі й навчальних. В даному випадку оцінити і побачити напівростовий стрибок допоможе нам так званий “Філіппінський тест”: дитину просять дитину спробувати правою рукою дістати до лівого вуха поверх голови. І навпаки ліва рука лягає на голову і пробує дістати до правого вушка. Якщо ручка ще занадто коротка, це може означати, що період активного зростання ще не завершився, тіло дитини не готове до випробування школою, і нервова система дитини ще не готова до тривалої та рівномірної роботи. Початок цих змін для кожної дитини індивідуальний. У когось активне зростання починається у 5 років, у когось після 7. Різниця між дітьми 5 і 7 років величезна в цьому віці.І тому про справжню працездатність (розумову та фізичну) можна говорити лише після цього стрибка.
4) Оцініть кистеву зрілість (розвиненість кистей рук), якщо просто пояснювати, мова іде про рухливість пальців. Як це зробити? Попросіть дитину покласти ліву руку на стіл долонею вниз і по черзі піднімати кожен палець, не відриваючи зап'ястя. Це саме нехай дитина зробить правою рукою. Потім покажіть дитині вправи "Перемога" (вказівний і середній пальці витягнути, інші стиснути кулачком) та "Ріжки" (вказівний і мізинець витягнути, інші стиснути в кулачок) і нехай дитина зробить такі рухи двома руками.Кількість повторень- до 5. Якщо кістки кисті розвинені, дитина легко впорається із завданням.
5) Далі в оцінці готовності до школи можна звернути увагу на такі загальні речі як харчування. Відрефлексуйте, чи отримує дитина збалансовану їжу, багату на поживні речовини для підтримки енергії? Чи присутня в житті дитини регулярна рухова активність та ігри на свіжому повітрі? Бо це не лише запорука гарного фізичного розвитку і здоров’я, але й емоційної стійкості дитини.
Пальцевий праксис
Продовжуючи тему готовності дитини до школи я хочу зупинитися на темі розвитку пальцевого праксису дитини, який є фундаментом для формування навички письма.
З таким швидким плином часу і багатозначністю завдань батьків, часто спостерігаю, як діти просто “зависають” у телефонах або планшетах, які “турботливі” матусі їм підсовують. Все це з мотивацією, що дитя переглядає якийсь розвивальний мультик. З дітьми ніхто не робить поробки, не будує вежі з кубиків або конструктора (тут я навмисно утрую ситуацію). Але дуже шкода, що ми недооцінюємо значення набуття вправності рухів маленьких дитячих пальчиків. Ця навичка називається пальцевий праксис. Що ж це таке, і чому я роблю акцент на ній?
Пальцевий праксис – це здатність виконувати точні, скоординовані рухи пальцями та кистями рук за певним задумом. Це вміння керувати своїми руками для досягнення конкретної мети. Ваші маленькі дітки вправно складають конструктор LEGO, зав'язують шнурівки, малюють улюблених героїв чи перебирають дрібні ґудзики саме завдяки ньому. Чому ж він такий важливий для наших дітей?
Науково доведено тісний зв'язок між дрібною моторикою рук та розвитком мовленнєвих центрів у мозку. Стимулюючи рухи пальців, ми опосередковано сприяємо активізації мовлення дитини, розширенню її словникового запасу та покращенню артикуляції.
Такі заняття чудово тренують увагу, пам'ять, мислення та координацію око-рука. Дитині необхідно зосереджуватися, запам'ятовувати послідовність рухів та контролювати свої дії.
Добре розвинена дрібна моторика знадобиться дитині не лише в навчанні, а й у багатьох інших сферах життя – від самообслуговування до занять творчістю та спортом.
Ну і про навички письма ми теж говоримо тільки через розвиток пальцевого праксису. Впевнені та точні рухи пальців дозволять дитині легко тримати олівець, контролювати натиск та виводити чіткі літери й цифри.
Як же батькам, а саме для вас я зараз і пишу, допомогти дітям розвинути цей важливий навик?
Ось кілька простих та цікавих ідей:
- Це можна робити починаючи з 3 місяців- пальчикові ігри (потішки, пальчикові гімнастики, ігри з тінями на стіні) Наші предки, виявляється, знали, що робили!
- Грайте з дітками дрібними іграшками, перебирайте крупу, ґудзики, намистинки, складайте мозаїку і конструктори.
- Ліпіть з пластиліну, тіста, глини, робіть аплікації з паперу, тканин, природних матеріалів, вчіть дитину вишивати( я не жартую).
- Малюйте, розфарбовуйте, штрихуйте.
- Моє улюблене- робота з ножицями(починайте не в 5-6 років, а у 2-3). Просто подбайте про безпеку і будьте поручі із дитиною.
І насамкінець, дорогі батьки! Якщо ви помічаєте, що вашому майбутньому першокласнику ще складно даються дрібні рухи, не засмучуйтесь! Попереду ще цілих чотири місяці – чудовий час, щоб пограти і розвинуту вправні пальчики.
Регулярні, цікаві заняття, про які я говорили вище, неодмінно принесуть свої плоди.
