A A A K K K
для людей з порушеннями зору
Карпилівський ліцей Клесівської селищної ради Сарненського району Рівненської області

Як розпізнати, що дитина потребує психологічної допомоги

Дата: 13.01.2026 20:05
Кількість переглядів: 36

Як говорив Д. Віннікотт: «Дитину не потрібно рятувати від світу — потрібно дати їй дорослого, з яким цей світ можна прожити».

Проте інколи цього не достатньо, і тоді важливо та доречно звернутися за професійною психологічною допомогою. В цьому дописи поговоримо про те, як розпізнати, що діти різного віку потребують психологічної допомоги.

Дошкільники (3–6 років)

Можливі сигнали:

  • раптове повернення до ранніх поведінок (смоктання пальця, страх темряви, енурез);

  • частий плач, істерики без причини;

  • надмірна прив’язаність або страх залишитися наодинці;

  • нічні кошмари, проблеми зі сном;

  • малювання лише темними кольорами, багато агресії в сюжетах.

Що робити:

  • забезпечити режим, рутину, тілесну присутність;

  • говорити короткими, спокійними фразами: «Ти у безпеці. Ми разом»

  • звернутися до шкільного психолога, якщо симптоми тривають понад 2 тижні.

 Молодші школярі (7–11 років)

Сигнали:

  • уникання школи або друзів;

  • скарги на біль у животі, голові без медичних причин;

  • часті вибухи гніву або навпаки — емоційна «замороженість»;

  • падіння успішності, розсіяна увага;

  • нав’язливе читання/перегляд тривожних новин.

Що робити:

  • говорити про почуття («Якби цей день мав колір — який би він був?»);

  • підтримувати стабільні правила вдома;

  • залучити дитину до спільної діяльності (малювання, готування);

  • якщо зміни тривають понад місяць — потрібна консультація психолога.

 Підлітки (12–17 років)

Сигнали:

  • різкі зміни настрою, ізоляція, цинізм;

  • втрата інтересу до улюблених занять;

  • надмірний час у мережі або втеча в «інфошум»;

  • самозвинувачення, думки про безсенсовність;

  • ознаки самопошкодження, зловживання алкоголем/енергетиками.

Що робити:

  • не знецінювати («все у тебе добре») — краще запитати: «Я помітив, що ти змінився. Хочеш поговорити, чи мені просто побути поруч?»

  • підтримувати контакт, навіть якщо дитина відмовчується.

Якщо є згадки про смерть, самоушкодження чи суїцидальні думки — обов’язково звертайтеся до психолога.

Допис підготувала , психологиня Ірина Гнєзділова.

Фото без опису Фото без опису

Фото без опису Фото без опису


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень